Частина 1 - модуль живлення
Частина 2 - ВЧ модуль
Частина 3 - Антена
Схематично РЕБ складається з наступних модулів.
● Модуль живлення (Блок Живлення)
● Радіочастотний модуль генерації завад (jammer)
● Антена (антенна система)
Якщо розібрати примітивну схему РЕБа – то можна заживити jammer або з зібраних елементів живлення до 24-28 вольт, або поставити перетворювач, який з 12 вольт автомобільного акумулятора або генератора бортової мережі авто зробить 24(28) вольт постійної напруги. Вихід з модуля завад під’єднати до будь якої антени, яка налаштована на ту саму частоту що і радіо модуль. Технічно – ми зробили РЕБ, але фактично його ефективність буде не дуже високою. Слід пам’ятати, що від роботи цього пристрою залежать життя людей, які будуть розраховувати на його захист, який в даному форматі буде досить сумнівним, але дуже дешевим.
Тепер давайте розберемо по порядку, яким же повинен бути якісний виріб, який буде рятувати життя.
МОДУЛЬ ЖИВЛЕННЯ
Модулі завад використовують 28 Вольт і саме при такому живленні вони видають заявлені характеристики. При живленні 24 Вольтами вони теж працюють, але ми втрачаємо декілька відсотків ефективності. Насправді більшість модулів може працювати навіть при 21-22 вольтах, але ефективність буде вже набагато менша ніж заявлена. Тому живити їх просто від 2х 12 вольових акб чи від 24 вольт бортової мережі авто – погана ідея. Для цього є спеціальні перетворювачі які роблять з 12-24 вольт саме 28 на виході. Також ці перетворювачі повинні витримувати на вході більш ніж 24 Вольта – тому що якщо в авто бортова мережа розрахована на 24 вольта, то генератор при роботі мотору може видати і 26 вольт.
Далі, у кожного модуля завад є споживання, воно може сильно від моделі до моделі коливатися, про це ми поговоримо нижче, але потрібно розуміти сумарну споживану потужність. Наперед зазначу – що найбільш розповсюджені модулі на 50 Ват споживають біля 80-85 Ват з мережі. Тому якщо в РЕБі 4 модуля – то споживана потужність 80*4=320 Ват, але по факту буде більше, за рахунок власного споживання різноманітних елементів РЕБу. Тому скоріш за все у нормальному РЕБ буде декілька DC/DC перетворювачів. Звертайте на це увагу, і також якої потужності вони встановлені. Потужність на них зазначається в Ватах, але при тому що
Потужність=Напруга * сила струму, а напругу вони повинні видавати 28 вольт то змінюватися в них буде сила струму з якою вони зможуть працювати. До речі, також слід зазначити, що сила струму при живлені РЕБ від бортової мережі звичайного машини – досить велика. Середній модуль завад споживає 4 Ампера при 28 вольтах. Якщо в РЕБ 4 модуля то сумарний струм їх живлення вже 16 Ампер. А при перетворенні з бортової мережі 12 Вольт – слід застосовувати коефіцієнт 2,2. Тобто 16*2,2= 35 Ампер. Що вельми немало. І тут ми торкаємося ще до важливої складової модуля живлення – ДРОТИ. Якщо дроти по яким буде заживлений РЕБ мають недостатньо великий перетин, то вони будуть грітися, та на них буде падіння напруги. Просто до порівняння – до більшості в квартири ввідний електричний автомат розраховано на 32 Ампера (а у декого навіть на 16). Так ось на живлення РЕБу сила струму більша ніж у вас розрахована в квартирі. Тому ще раз – дроти живлення та клеми повинні бути з запасом надійності (не плутайте сумарну потужність споживання квартири та РЕБу, у Ватах. Звісно РЕБ споживає як холодильник, але від того що він працює на 28 вольтах замість 220 – то Амперів він витрачає, як уся квартира. А дроти гріються саме от сили струму).
При таких струмах будуть грітися і самі DC/DC перетворювачі. Тому у них повинне бути якісне охолодження.
На охолодженні хочу зупинитися окремо. В РЕБі все гріється – і може грітися дуже сильно при невірному підборі елементів виробу. Коли я кажу що все – це тому, що ми вже порахували – струм йде дуже великий.
Дроти та роз’єми, якщо вони не розраховані на номінальну (на постійній основі) роботу з такими токами дуже гріються та можуть оплавитися, вивів з ладу весь виріб (наприклад всіма любимий роз’єм ХТ60 – розрахований на ПІКОВУ потужність у 60 Амперів. На протязі довгого періоду часу сила струму не повинна перевищувати 30 Ампер, а у нас на середньому РЕБ при живленні від авто (з бортовою напругою 12В) струм буде більше 35 А. Тому даний роз’єм не можна використовувати для довгої роботи. Дехто ставить взагалі XT30 і стверджує що нормально – вистачить. На 10 хвилин роботи – так, а через годину – дві, та ще літом, він поплавится та замкне всю мережу).
Гріються DC/DC перетворювачі. І тому якщо немає якісного тепловідводу – віни рано чи пізно згорять. А вийде з ладу він під час використання – тобто, тоді, коли від його роботи буде залежить чиєсь життя. Самі модулі завади гріються як “скажені” – тому для їхнього охолодження необхідно вірний підбір площі радіатора і тип охолодження: активний або пасивний. Якщо тип охолодження активний – то це значить що десь у приладу є вентилятори і вони обдувають гарячі елементи охолоджуючи радіатори. Звучить красиво і просто, а на самому ділі вельми не проста справа – схемотехніка виробу повинна бути продумана таким чином, щоб потік повітря охолоджував всі модулі та радіатори. Тому що інколи трапляються випадки непродуманого розташування – коли потік повітря гарно обдуває перший модуль, а до другого щось ще доходить, а ось с третім та четвертим зовсім біда. І начебто вентилятор аж “злітає”, а по модулям перегрів. Також до недоліків активної системи охолодження слід віднести необхідність профілактичного обслуговування самих вентиляторів та внутрішнього простору, по якому циркулює повітря. Там дуже швидко наганяє бруд, пил, пух та інші супутні польовим умовам речі. Ну і звісно – не прі всіх активних системах охолодження зберігається клас захисту IP65 – ну щоб можливо було пристрій використовувати в дощ і в ньому нічого не замкнуло набравши вологи та капель дощу. І на останнє не слід забувати що активна система охолодження (вентилятори) це додаткове споживання електрики всього РЕБу. До позитивних якостей активної системи охолодження слід віднести, при грамотному проектуванні, що прилад може працювати майже необмежено довго, принаймні це не буде обмежуватись із-за перегріву, може витримувати більш жорсткі літні дні використання. І взагалі, яка правило, РЕБи з активною системою охолодження мають меншу вагу, за рахунок зменшених радіаторів охолодження. Натомість пасивна система охолодження, звісно при грамотному проектуванні, не потребує такого ретельного обслуговування. Який бруд налип, змили на мийці або під дощем багнюка сама відвалиться ). Але за ці “блага” потрібно буде погодитися з збільшеною вагою та площею радіаторів охолодження на самому виробі.
Повертаючись до Модуля Живлення також слід ще звернути увагу – як саме він живиться:
⮚ Якщо від АКБ – то самі акумулятори вже інтегровані в сам РЕБ або вони підключаються як окремий блок. Останнє більш універсальне – тому що можна використовувати різні батареї з різною ємкістю – залежно від потреб. Також це впливає на масу виробу.
⮚ Деякі системи РЕБ розраховані виключно на 220 Вольт – ну тоді це досить звужує їх сферу застосування – бо генератор чи EcoFlow не завжди під рукою. Але для деяких ділянок та задач додаткова можливість живлення від 220 Вольт буде приємним бонусом.
⮚ Найчастіше зустрічаються універсальні Блоки Живлення – на які можна подати від 12 до 26 вольт. Вони розраховані на автомобільне застосування, та легко будуть брати живлення з будь якого АКБ, без перебору. Але дуже бажано, якщо в самому Блоку Живлення є функція запобігання сильному розряду АКБ. Це вкрай потрібно, якщо використовувати РЕБ на авто, і з виключеним мотором РЕБ може працювати ще деякий час. АЛЕ, якщо його своєчасно не вимкнути – то при вимкненому двигуні, пристрій може розрядити акумулятор машини в нуль – і машина вже не буде заводитись. Якщо використовувати зовнішній АКБ – глибокий розряд їм теж не на користь.
Також не останнім повинна бути простота використання, запас міцності, орієнтованість на умови експлуатації. Навіть така невеличка опція – як захист від переполюсовки (це якщо поміняти місцями плюс та мінус) в умовах стресу для військових не буде зайвою.
На що потрібно звернути увагу при виборі РЕБ?
Частина 1 - модуль живлення
Частина 2 - ВЧ модуль
Частина 3 - Антена